- доробляти
- = доро́блювати, дороби`тидораба́тывать, дорабо́тать; (оканчивать) доде́лывать, доде́лать
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
доробляти — я/ю, я/єш і доро/блювати, юю, юєш, недок., дороби/ти, роблю/, ро/биш; мн. доро/блять; док. 1) перех.Закінчувати робити що небудь, доводити яку небудь роботу до кінця. 2) перех. і неперех., рідко. Працювати певний час або до певного часу. 3) перех … Український тлумачний словник
доробляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
доробити — див. доробляти … Український тлумачний словник
доробка — и, ж. Дія за знач. доробляти, доробити … Український тлумачний словник
дороблювати — див. доробляти … Український тлумачний словник
доробляння — я, с. Дія за знач. доробляти … Український тлумачний словник
дороблятися — я/юся, я/єшся, доро/блюватися, ююся, юєшся, недок., дороби/тися, роблю/ся, ро/бишся; мн. доро/бляться; док. 1) до чого. Багато працюючи, доводити себе до неприємних наслідків. 2) діал., чого. Працюючи, набувати, діставати що небудь. 3) тільки… … Український тлумачний словник
надрабляти — раблям, ляш, Ол. 1. Доробляти, дороблювати, доробити. 2. Надлужувати, надолужити … Словник лемківскої говірки